Словник української мови (1927)/варжіль

Матеріал з Вікіджерел

Ва́ржіль, желя, м. Деревянный цилиндр или треугольник в отверстии нижнего мельничного жернова, — сквозь него проходит железное веретено. Козелецк. у. См. Ва́жель.