Словник української мови (1927)/ватажок
| ◀ ватажникувати | Словник української мови В ватажок |
ватерка ▶ |
|
Ватажо́к, жка́, м. Предводитель, атаман, начальник. Позаходили в Московщину з Гунею і ще деякими ватажками. Стор. М. Пр. 60. Хто ватажком піде перед вами? Шевч. 127.