Словник української мови (1927)/великий
| ◀ великдень | Словник української мови В великий |
великість ▶ |
|
Вели́кий, а, е. 1) Большой; великий. Як світ великий, так різне на нім буває. Ном. № 397. Як у воді не без чорта, так у великого пана не без жида. ЗОЮР. I. 146. Великий дурень. Ном. Вели́кого сто́їти. Много стоить; много значить. Вели́ка доро́га. Дальняя дорога. Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Нп. Вели́ка голова́. Умная голова. Нема чого журитися: нехай той журиться, що велику голову має. Ном. Вели́кий Луг. Так называлась у запорожцев низменность по левой стороне Днепра, ниже о. Хортицы, от устья реки Мокрой Московки до первого впадения в Днепр р. Конки, покрытая огромным вековым лесом, болотной травой и высокими камышами. Эварн. Вольн. запор. казаков. (2-е изд.) 124, 274. Січ — мати, а Великий Луг — батько. Ном. № 757. Ой повій, повій, вітре, через море та з Великого Лугу. Шевч. 56. Вели́кий піст. Великий пост. Ном. № 6410. Вели́кий понеді́лок, вівто́рок и пр. Страстной понедельник, вторник и т. д. Ном. № 11567. Вели́ка Руїна. Период в истории правобережной Украины между 1672 и 1678 г. Вели́кий час. Продолжительное время. Не за вели́кий час. В короткое время. Вели́кого колі́на, вели́кої руки́. Знатный, родовитый. Св. Л. 217. *— лі́тера. Прописная буква. Сл. Нік. 2) Рослый, высокий. Великий рости та розумний будь. Ном. Великий до неба, а дурний як треба. Ном. № 6347. 3) Название медведя у гуцулов. Шух. I. 22. *3) Значительный. Вели́ке цабе́. О человеке: большая шишка. Сл. Нік.