Словник української мови (1927)/велико

by Борис Грінченко

◀ великість

Словник української мови Борис Грінченко В велико

великовоїн ▶

Київ: Горно, 1927

Ве́лико, нар. Очень; сильно; много. На свого сина велико сердився. ЗОЮР. II. 49. Инший велико знає, а в мене пам'яти не має. Велико розумна… велико здібна. К. ХП. 16. Ум. Вели́чко.