Словник української мови (1927)/венгерь
| ◀ венгерка | Словник української мови В венгерь |
венґирь ▶ |
|
*Венгерь, ря, м. Венгерец-коробейник (Еще в недавнее время ходили по селам уроженцы Венгрии, украинцы и словаки, разнося галантерейный товар). Там венгерь прийшов та такого краму наніс та як розіклав — аж очі бере. Звен. у. Ефр.