Словник української мови (1927)/вепер

by Борис Грінченко

◀ вентерь

Словник української мови Борис Грінченко В вепер

веприна ▶

Київ: Горно, 1927

Ве́пер, пра, м. 1) Вепрь, дикий кабан. Унадився чорний вепер паровинку рити. Гол. IV. 506. 2) Кастрированный свиной самец. Вх. Пч. II. 7. Ум. Ве́прик. Гн. I. 130, вепро́к. Гн. I. 129.