Словник української мови (1927)/веред
| ◀ верев'яний | Словник української мови В веред |
вереди ▶ |
|
*Ве́ред, ду, м. Каприз (детский). Веред-вереду, іди собі в череду, кого хоч напади — чи вола, чи корову, а чи дівку чорноброву… Пирят. у., Кононівка.
| ◀ верев'яний | Словник української мови Борис Грінченко В веред |
вереди ▶ |
|
Словник української мови — В
веред
Борис Грінченко
1927
*Ве́ред, ду, м. Каприз (детский). Веред-вереду, іди собі в череду, кого хоч напади — чи вола, чи корову, а чи дівку чорноброву… Пирят. у., Кононівка.