Словник української мови (1927)/вередити
| ◀ вереди | Словник української мови В вередити |
вередитися ▶ |
|
Вереди́ти, джу́, ди́ш, гл. Мешать, препятствовать, вредить. Угор.
| ◀ вереди | Словник української мови Борис Грінченко В вередити |
вередитися ▶ |
|
Словник української мови — В
вередити
Борис Грінченко
1927
Вереди́ти, джу́, ди́ш, гл. Мешать, препятствовать, вредить. Угор.