Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/веретінце

Матеріал з Вікіджерел

Верете́нце, вереті́нце, ця, с. 1) Ум. от верете́но. 2) Мн. Раст. Equisetum arvense. Вх. Лем. 396.