Словник української мови (1927)/вертю
| ◀ вертьога | Словник української мови В вертю |
вертялка ▶ |
|
Ве́ртю, нар. В выражении ве́ртю закрути́вся — завертелся; встречено только в одной песне, повидимому, фальсифицированной и напечатанной у Макс. (1834), 130: А в Ланському розі явір похилився, ой татарин тяжко-важко вертю закрутився. АД. I. 144.