Словник української мови (1927)/верховик
Зовнішній вигляд
◀ верховий | Словник української мови В верховик |
верховина ▶ |
|
Верхови́к, ка́, м. 1) Северный ветер. 2) Всадник, верховой. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. *Послали верховика до города, до аптеки. Крим.