Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/вибабити

Матеріал з Вікіджерел

Ви́бабити, блю, биш, гл. 1) Принять (детей о повитухе). Я в тебе усіх дітей вибабила. 2) Заработать акушерством.