Словник української мови (1927)/вибалакати

by Борис Грінченко

◀ вибайкуватися

Словник української мови Борис Грінченко В вибалакати

вибалакатися ▶

Київ: Горно, 1927

Ви́балакати, каю, єш, гл. Добиться чего разговором, беседой. Та що! Будем балакати, може що й вибалакаємо.