Словник української мови (1927)/вибранець
| ◀ виборювати | Словник української мови В вибранець |
вибрати ▶ |
|
Вибра́нець, нця, м. 1) Избранник. 2) Рекрут. Гол. А шо були годні хлопці, — пішли у вибранці. Шух. I. 201. Ум. Вибра́нчик. Вибранчиків до війська змусили. Гол. I. 134.