Словник української мови (1927)/вибранець

Матеріал з Вікіджерел

Вибра́нець, нця, м. 1) Избранник. 2) Рекрут. Гол. А шо були годні хлопці, — пішли у вибранці. Шух. I. 201. Ум. Вибра́нчик. Вибранчиків до війська змусили. Гол. I. 134.