Словник української мови (1927)/вибурхати
| ◀ вибуртувати | Словник української мови В вибурхати |
вибути ▶ |
|
Ви́бурхати, хаю, єш, гл. Выплеснуть, с шумом выбросить.
| ◀ вибуртувати | Словник української мови Борис Грінченко В вибурхати |
вибути ▶ |
|
Словник української мови — В
вибурхати
Борис Грінченко
1927
Ви́бурхати, хаю, єш, гл. Выплеснуть, с шумом выбросить.