Словник української мови (1927)/вив'ялити
| ◀ вив'язуватися | Словник української мови В вив'ялити |
вив'ялитися ▶ |
|
Ви́в'ялити, лю, лиш, гл. 1) Провялить. 2) Истощить, изнурить, обессилить. Желех.
| ◀ вив'язуватися | Словник української мови Борис Грінченко В вив'ялити |
вив'ялитися ▶ |
|
Словник української мови — В
вив'ялити
Борис Грінченко
1927
Ви́в'ялити, лю, лиш, гл. 1) Провялить. 2) Истощить, изнурить, обессилить. Желех.