Словник української мови (1927)/вивалити
| ◀ вивалашати | Словник української мови В вивалити |
вивалювати ▶ |
|
Ви́валити, ся. См. Вива́лювати, ся.
| ◀ вивалашати | Словник української мови Борис Грінченко В вивалити |
вивалювати ▶ |
|
Словник української мови — В
вивалити
Борис Грінченко
1927
Ви́валити, ся. См. Вива́лювати, ся.