Словник української мови (1927)/виворожувати
| ◀ виволочка | Словник української мови В виворожувати |
виворот ▶ |
|
*Виворо́жувати, жую, єш, сов. в. ви́ворожити, жу, жиш, гл. Выколдовать, достигать, достичь колдовством, наколдовать. Вигнав чоловік циганку, а тоді до жінки: ну, кажи мені, що ти виворожила? Б'є та розпитує, а що ти виворожила? Крим.