Словник української мови (1927)/вивідач
| ◀ вивідати | Словник української мови В вивідач |
вивідець ▶ |
|
*Виві́дач, ча, м. Шпион, сыщик. Сл. Дубр.
| ◀ вивідати | Словник української мови Борис Грінченко В вивідач |
вивідець ▶ |
|
Словник української мови — В
вивідач
Борис Грінченко
1927
*Виві́дач, ча, м. Шпион, сыщик. Сл. Дубр.