Словник української мови (1927)/вигодовувати
| ◀ вигодованка | Словник української мови В вигодовувати |
вигодовуватися ▶ |
|
Вигодо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́годувати, дую, єш, гл. Вскармливать, вскормить. Вигодував сина Саву козакам на славу. Макс. Ой мала вдова сина сокола, вигодувала, в військо оддала. Макс. 2) Выкормить, откормить. Вигодувала аж двадцять четверо свиней, та й рахуби їм не дам. Харьк. 3) Израсходовать в пищу, на корм. Попереду треба те сіно вигодувати, а тоді вже й друге давати.