Словник української мови (1927)/вигулюватися
| ◀ вигулькнути | Словник української мови В вигулюватися |
вигуляти ▶ |
|
Вигу́люватися, лююся, єшся, сов. в. ви́гулятися, ляюся, єшся, гл. Нагуливаться, нагуляться. Гості добре вигулялись і виголодались. Левиц. I. 456. Порано ще, каже, небого, ще вигуляйся (бо молода). Г. Барв. 65.