Словник української мови (1927)/вид

by Борис Грінченко

◀ виґуляри

Словник української мови Борис Грінченко В вид

видавання ▶

Київ: Горно, 1927

Вид, ду, м. 1) Лицо. Поганому виду нема стиду. Ном. № 3167. Глянь на вид та й кажи, що Свирид. Ном. № 6314. Увесь вид кропивою пожалив. МВ. I. 63. 2) Зрение. Видом видати, слихом слихати. Шевч. 497. Ум. Видо́чок.