Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/видавець

Матеріал з Вікіджерел

Видаве́ць, вця́, м. 1) Издатель. Ном. I. Можна буде сказать видавцям наських граматок. О. 1862. I. 67. *2) Предатель. За мною, дітки, нічого вам таїтися: я не видавець. Кон. III. 145.