Перейти до вмісту

Словник української мови (1927)/видельце

Матеріал з Вікіджерел

Виде́льце, ця, с. = Виде́лка. Левиц. I. 495. Также и во мн. ч.: виде́льця. Той тільки й остався, в кого або чарка в руці була, або закуска на видельцях. Св. Л. 203.