Словник української мови (1927)/видра
Зовнішній вигляд
◀ видоювати | Словник української мови В видра |
видрати ▶ |
|
Ви́дра, ри, ж. Выдра речная, Lutra vulgaris. Вх. Пч. II. 6. В нижеследующей пословице в том-же значении, что и ви́рва. Хотіла баба видри, та насилу сама видралась. Ном. № 1784.