Словник української мови (1927)/видрочитися

by Борис Грінченко

◀ видроокий

Словник української мови Борис Грінченко В видрочитися

видрукований ▶

Київ: Горно, 1927

Ви́дрочитися, чуся, чишся, гл. Пропасть, издохнуть, метаясь от укусов оводов, взбеситься. А проклятий рід, щоб ти видрочивсь! Г. Барв. 33.