Словник української мови (1927)/видудлювати

by Борис Грінченко

◀ видублювати

Словник української мови Борис Грінченко В видудлювати

видужання ▶

Київ: Горно, 1927

*Виду́длювати, люю, єш, сов. в. ви́дудлити, лю, лиш, гл. Выпить с жадностью. Поки я прийшла в хату, а він тобі чисто всю горілку видудлив. Кобел. у.