Словник української мови (1927)/вижлоктати

by Борис Грінченко

◀ вижлиця

Словник української мови Борис Грінченко В вижлоктати

вижлуктати ▶

Київ: Горно, 1927

Ви́жлоктати и ви́жлуктати, таю, єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем. МВ. (КС. 1902. X. 146).