Словник української мови (1927)/визбірувати
| ◀ визбірки | Словник української мови В визбірувати |
визвати ▶ |
|
Ви́збірати, раю, єш, *несов. в. визбі́рувати, рую, еш, гл. 1) Подобрать, собрать. Так збірає, так збірає… Визбірав і рушили далі. Св. Л. 112. На дворі ясно, хоч голки визбірай. Левиц. I. 96. *2) Выбирать, извлекать, извлечь по одиночке. Чорногуз стоїть у болоті та визбірує жаб. Крим.