Словник української мови (1927)/викарбовувати
| ◀ викарати | Словник української мови В викарбовувати |
викарбувати ▶ |
|
Викарбо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́карбувати, бую, єш, гл. Сделать нарезки на дереве.
| ◀ викарати | Словник української мови Борис Грінченко В викарбовувати |
викарбувати ▶ |
|
Словник української мови — В
викарбовувати
Борис Грінченко
1927
Викарбо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́карбувати, бую, єш, гл. Сделать нарезки на дереве.