Словник української мови (1927)/викачаний

by Борис Грінченко

◀ викачалкувати

Словник української мови Борис Грінченко В викачаний

викачати ▶

Київ: Горно, 1927

*Ви́качаний, а, е. 1) Окатаный. 2) Измазаный. Вранці чисті штанці одягла йому, а гледи, як зараз в болото та зеленець викачані. Пир. у., Конон.