Словник української мови (1927)/викачувати

by Борис Грінченко

◀ викачати

Словник української мови Борис Грінченко В викачувати

викачуватися ▶

Київ: Горно, 1927

Вика́чувати, чую, єш, сов. в. ви́качати, чаю, єш, гл. Искатывать, искатать что; напр., при золотухе припухшие железы вика́чують шариками из горячего хлеба. Грин. II. 319.