Словник української мови (1927)/виконувати
| ◀ виконати | Словник української мови В виконувати |
виконуватися ▶ |
|
Вико́нувати, ную, єш, сов. в. ви́конати, наю, єш, гл. Исполнять, исполнить, привести в исполнение. Се твоє бажання виконаємо. К. (О. 1861. III. 6). — при́сягу. Присягнуть. Котл. НП. 344. Уся старшина присягу виконала Сомкові на послушенство в ринковій церкві Ичанській. К. ЧР. 304.