Словник української мови (1927)/викорчувати
| ◀ викорчовувати | Словник української мови В викорчувати |
викос ▶ |
|
Викорчо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́корчувати, чую, єш, гл. Выкорчевывать, выкорчевать, вытеребить деревья. Щоб ти за одну ніч отой луг викорчував. Рудч. Ск. I. 145.