Словник української мови (1927)/викривляти
| ◀ викривити | Словник української мови В викривляти |
викривлятися ▶ |
|
Викривля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́кривити, влю, виш, гл. Искривлять, искривить. *Ходи по людськи, а то чоботи повикривляєш. Звен. у. Ефр.
| ◀ викривити | Словник української мови Борис Грінченко В викривляти |
викривлятися ▶ |
|
Словник української мови — В
викривляти
Борис Грінченко
1927
Викривля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́кривити, влю, виш, гл. Искривлять, искривить. *Ходи по людськи, а то чоботи повикривляєш. Звен. у. Ефр.