Словник української мови (1927)/викружляти
| ◀ викругляти | Словник української мови В викружляти |
викрут ▶ |
|
*Ви́кружляти, ляю, єш, гл. 1) Исходить (излетать), описывая круги. Все село викружляла, доки соли позичила. Цілий день кібчик викружляв над своїм гніздом, бо коршак близько був. 2) Повыпить все. Всю горілку викружляли, й тріски не зосталось. Пир. у., Конон.