Словник української мови (1927)/викрутень

by Борис Грінченко

◀ викрутасом

Словник української мови Борис Грінченко В викрутень

викрутистий ▶

Київ: Горно, 1927

Ви́крутень, тня, м. 1) Извилина. Мо' в їх земля при купі, а в нас викрутні. Канев. у. 2) Плутня. Викрутнями перебувається. Ном. № 817. 3) Изворотливый человек. Бач, який викрутень. Ном. № 3019.