Словник української мови (1927)/вилагодити
| ◀ вилагоджувати | Словник української мови В вилагодити |
виладнати ▶ |
|
*Вилаго́джувати, джую, єш, сов. в. ви́лагодити, джу, диш, гл. Уладить, устроить как должно. Як баба зна добре, то вилагодить як слід. Черк. у.