Словник української мови (1927)/вилка
Зовнішній вигляд
◀ вилічуватися | Словник української мови В вилка |
вилкастий ▶ |
|
Ви́лка, ло́к, с. мн. 1) Ум. от ви́ла. 2) Ухват. Маркев. 84. 3) Косточка у животных, имеющая вид развилья. 4) Род вышивки на рубахах. Чуб. VII. 427.