Словник української мови (1927)/виломити

Матеріал з Вікіджерел

Ви́ломити, млю, миш, гл. 1) Выломать, отломать. Вищиплю, виломлю клиновий лист. Мет. 297. 2) Сломать. Як була я в лужку, виломила ніжку. Рудч. Ск. II. 34.