Словник української мови (1927)/вилупити
| ◀ вилупенець | Словник української мови В вилупити |
вилуплювати ▶ |
|
Ви́лупити, ся. См. Вилу́плювати, ся.
| ◀ вилупенець | Словник української мови Борис Грінченко В вилупити |
вилуплювати ▶ |
|
Словник української мови — В
вилупити
Борис Грінченко
1927
Ви́лупити, ся. См. Вилу́плювати, ся.