Словник української мови (1927)/вилуплюватися
| ◀ вилуплювати | Словник української мови В вилуплюватися |
вилупок ▶ |
|
Вилу́плюватися, лююся, єшся, сов. в. ви́лупитися, плюся, пишся, гл. 1) Выйти из яйца. Як вилупляться гусята або каченята, то, щоб здорові росли, гніздо і шкалярущу виносять на воду. Ном. № 288. 2) Родиться, выйти (презрительно). Мав уродитися чоловік, та вилупивсь чорт. Ном. № 2917.