Словник української мови (1927)/вилюднілий
Зовнішній вигляд
◀ вильцята | Словник української мови В вилюднілий |
вилюдніти ▶ |
|
*Ви́людні́лий, а, е. 1) Возмужалый. 2) О человеке: ставший приличным, порядочным. 3) Безлюдный, обезлюдненный. Сл. Нік.