Словник української мови (1927)/вилічувати
| ◀ вилічування | Словник української мови В вилічувати |
вилічуватися ▶ |
|
Вилі́чувати, чую, єш, сов. в. ви́лічити, чу, чиш, гл. 1) Высчитывать, высчитать, вычислять, вычислить, посчитать. Почому сьогодні яйця? — Як хто продасть. Я свої вилічила по чотирнадцять. Черниг. у. *2) Отсчитать, отпустить. Чого ще стоїш? — За твої гроші я тобі вилічила п'ять яєць і край. Крим. Я за цю криницю сто сім карбованців вилічив. Крим. 3) Вылечивать, вылечить. Чуб. II. 48. Шукаю лікарства і не можу вилічити. Рудч. Ск.