Словник української мови (1927)/вимахувати
| ◀ вимахати | Словник української мови В вимахувати |
вимацати ▶ |
|
Вима́хувати, хую, єш, сов. в. ви́махати, хаю, єш, гл. 1) Размахивать, размахнуться. Буком вимахує. Молодая Бондарівна ще жартів не знала, вимахала білу руку, да по пиці втяла. Нп. 2) Намахиваться, намахаться. Добре ж вони, добре вимахали крила. К. Досв. 107.