Словник української мови (1927)/виметикувати
Зовнішній вигляд
◀ виметати | Словник української мови В виметикувати |
виметний ▶ |
|
Ви́метикувати, кую, єш, гл. Выдумать, придумать, сочинить. Виметикує оттаку казку, та й продає по чотирі гривні. Канев. у.