Словник української мови (1927)/виминати
Зовнішній вигляд
◀ вимилити | Словник української мови В виминати |
вимисливий ▶ |
|
I. Вимина́ти, на́ю, єш, сов. в. ви́м'яти, мну, неш, гл. Выминать, вымять; мять, напр., овчины при обработке. Вас. 153.
II. Вимина́ти, на́ю, єш, гл. Перегонять, обгонять.