Словник української мови (1927)/виморити
| ◀ виморений | Словник української мови В виморити |
виморожувати ▶ |
|
*Вимо́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́морити, рю, риш, гл. 1) Вымаривать, выморить. 2) Утомлять, измучить; истомить.
| ◀ виморений | Словник української мови Борис Грінченко В виморити |
виморожувати ▶ |
|
Словник української мови — В
виморити
Борис Грінченко
1927
*Вимо́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́морити, рю, риш, гл. 1) Вымаривать, выморить. 2) Утомлять, измучить; истомить.