Словник української мови (1927)/вимучуватися

by Борис Грінченко

◀ вимучувати

Словник української мови Борис Грінченко В вимучуватися

вимуштрувати ▶

Київ: Горно, 1927

*Виму́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́мучитися, чуся, чишся, гл. Промучиться, измучиться. Вимучився він дві ночі, далі пішов до лікаря. Крим.