Словник української мови (1927)/вимітати
| ◀ вимітальниця | Словник української мови В вимітати |
вимітач ▶ |
|
Виміта́ти, та́ю, єш, сов. в. ви́мести, ту, теш, гл. Выметать, вымести. Вимети хату. Шевч. 132.
| ◀ вимітальниця | Словник української мови Борис Грінченко В вимітати |
вимітач ▶ |
|
Словник української мови — В
вимітати
Борис Грінченко
1927
Виміта́ти, та́ю, єш, сов. в. ви́мести, ту, теш, гл. Выметать, вымести. Вимети хату. Шевч. 132.